опозиції вигідно вести активну проукраїномовну політику, тоді як владі вести проросійськомовну не-

Думаю уже усі бачили таблицю, яку я приводив раніше:



Вирішив от зробити зворотнє, себто мовний склад виборців усіх політичних партій України. Вийшла неймовірна смакота, а я й не очікував.



В таблиці можна помітити багато цікавинок і зробити море висновків, проте головна смачність в тому, що дуже вже реалістично вийшло.

Отже головні цікаві моменти та висновки:
1. Україна виходить доволі розколотою в мовному питанні, головні політичні гравці - маргінальні(окрім УДАРу). Як бачимо Свобода та Батьківщина посідають 2 та 3 місця з україномовного боку, ПР та КПУ аналогічні 2 та 3 місця з російськомовного боку.
2. Партія Регіонів та КПУ доволі близькі за мовними показниками. Аналогічно близькі за мовними показниками Батьківщина та Свобода. Не дивно що як ПР та КПУ, так і Батьківщина та Свобода активно співпрацюють(перші тільки в парламенті вже не вперше сформувавши більшість, другі як в парламенті, так і на виборах).
3. УДАР, хоч і знаходиться на явно проукраїнській позиції, все-таки осторонь від ВОС та ОО і суттєво ближчий до середньоукраїнських показників(із прохідних партій, очікувано, в УДАРу відхилення найменше). Веселить, що Ліберальна Партія має показники ідентичні ударівським(виходячи з того, що УДАР по суті українська ліберальна партія).
4. Руський Блок, згідно таблиці, - найбільш проросійськомовна партія та наймаргінальніша в мовному питанні в Україні. Це єдина партія, де більшість виборців не складають україномовні.
5. КПУ трохи україномовніша ніж ПР. Це реалістично, все-таки місцевості де комуністи перемогли(Херсонщина, Любешівський район Волині, східноукраїнські села) україномовні.
6. Найукраїномовніша партія - Наша Україна. Що знову ж таки не дивно і відповідає реальності.
7. Відсоток виборців з рідною іншою мовою з прохідних партій найбільший у Партії Регіонів(3.5% від усіх виборців регіоналів), а найменший - у ВО Свобода(лише 1.3%). Подібна ситуація й з відсотком російськомовних. Що зрозуміло, українські націоналісти мало популярні посеред неукраїнців, як росіян, так і інших.
8. Усі три зелені партії розташувались зовсім близько одна від одної. Видно, що на подібну ідеологію відкликається подібний електорат))
9. Цікаво, що якщо найдальші від "пересічного громадянина України" російські шовіністи з Руського Блоку, то найближчою до середньоукраїнських показників є Партія Пенсіонерів=)
10. Таблиця підтверджує, що україномовні відвідують вибори відчутно частіше, ніж інші мовні групи. Так серед тих, хто голосував 69.5% україномовних, а серед тих, хто на вибори не з’явився - лише 65.1%. Особливо велика різниця серед інших мов(2.6% та 3.2% відповідно).
Я про це явище вже писав раніше, загалом воно пояснюється тим, що україномовні більше відчувають споріднення з Україною, більше переймаються її долею та відповідно її політикою, а отже частіше ходять на вибори.
11. Також україномовні схильніші голосувати за непрохідні партії. Це можна пояснити різними факторами:
а) україномовні більш схильні змінювати політичні симпатії, відповідно нові партії та й просто малі партії мають більше шансів на успішну агітацію. Аналогічно інші партії можуть відносно швидко втратити голоси, проте пішовши на вибори ще набрати якісь сентиментальні голоси.
б) якщо більше цікавишся політикою, то й малі партії тобі більше відомі;
в) україномовні менше схильні до корупції та фальсифікації. В російськомовному середовищі Партія Регіонів активно запобігала розповсюдженню агітації за інші політичні сили та помітно сфальсифікувала вибори на свою користь. Звичайно це негативно позначилось на рейтинзі інших партій, в тому числі непрохідних. В україномовному середовищі зробити це партії влади було суттєво важче.
12. Проте загалом, серед людей, що вплинули на результат виборів(проголосували за прохідну партію), україномовних все-таки більше ніж серед виборців України у цілому(69.5% проти 67.6%). Впевнено можна подавати Партії Регіонів ідею зробити голосування в Україні обов’язковим, вони змінювати законодавство заради додаткових відсотків люблять)))
13. Очікувано, між владою та опозицією дуже серйозна різниця у мовному складі. Якщо серед провладних гнромадян України україномовних трохи більше половини(55%), то серед опозиціонерів україномовні майже усі(81.6%).

З цього можна зробити доволі серйозний висновок: опозиції вигідно вести активну проукраїномовну політику, тоді як владі вести проросійськомовну політику не вигідно, їй теж вигідно рухатись в сторону підтримки української мови.
Якщо з опозицією все й так ясно(на це орієнтовані майже усі її виборці і ці виборці цілком можуть перетекти в інші партії), то щодо влади думаю треба трохи пояснити: проросійськомовна політика не дає ПР ніяких прибутків. Звичайно значна частина виборців дивляться схвально на такі дії, проте їм і так нікуди діватись. Не проголосують ці люди за опозицію ніколи в житті! Сам факт того, що ПР менш проукраїнська ніж опозиція - цілком достатній для таких виборців. Варіант якоїсь нової популярної проросійської партії до якої втечуть виборці ПР та КПУ теж виглядає дуже малоймовірно. Тим паче більш проросійськомовних партій в Україні взагалі не існує, єдиний в таблиці Руський Блок недавно самовидалився.
З іншого боку проросійськомовна політика Партії Регіонів серйозно відлякує проукраїнськи налаштованих виборців. І от перетікання їх до інших партій(а також не перетікання виборців до Партії Регіонів з інших партій) - це цілком реально.
Кумедно, що навіть КПУ, яка добряче відкусила виборців Партії Регіонів на останніх виборах, відкусила не російських маргіналів, не Крим, не російськомовні міста Донбасу, а україномовних виборців з Херсонщини і т.д.