Враження дивні.
Стало зрозуміло, що ми ніфіга не знаємо російську мову - весь фільм приходилось сидіти напружившись - стараючись зрозуміти, що вони говорять. Не відмовились би, якби внизу були титри.
Те, що ми знаємо - мова літературна, а в фільмі кондова така ісконно-посконна говірка.
Відчувається, що багато зусиль режисер затратив, щоб відтворити побут російських крєст"ян початку 20 століття.
Нууу, якщо вони ТАК жили - то їх жалко, а з іншої сторони якось відразливо.
Дикувате життя - бідні, але ще й до того ж страшенно неохайні. Будинок, де живе головна героїня - більше змахує на якусь нору або сарай, а не на хату.
Зверху будинок, а в середині тісна нора.
Події відбуваються від 1909 року до 1920.
Чим заробляє на життя головна героїня теж незрозуміло - після того, як кудись подівся чоловік - пішов на війну в 1914 р. і пропав, а перед тим чи то сам спалив чи йому спалили новий будинок (одна обірвана сюжетна лінія) героїня просить милостиню, а за деякий час в неї вже досить непогана їжа на столі, якась одежа більш-менш нова - звідки взялося, на чому заробила - неясно, не могла ж вона пару років жити на крадений кусок ситця, який вдало обміняла на корову (корову майже одразу реквізували більшовики).
Основне наповнення крєст"янского життя: багато сексу, багато бійок - з яких 90% б"ють жінок, постійна пиятика, багато сварок і агресії. Добре, аж занадто, показана залежність селян від худоби - два рази обігрується життєва необхідність коняки для виживання селянської родини.
Захотілось побачити фільм з українською аутентикою - так, щоб з найменшими подробицями з селянського життя - для порівняння.
Головна героїня - проста, недалека молода крєст"янка, яку вічно то б"ють, то з неї знущаються і трахають всі, хто впіймає.
Сюжетна лінія з сім"єю її чоловіка спочатку довго мусується, потім режисер вирішив її забути. Так само, в останній чверті фільму кудись пропадають з поля зору двоє дітей крєст"янки - кому вона їх підкинула, бог зна.
Так само незрозуміло куди поділись "антоновці", які було показані, як вагома військова сила. Мабуть, на батальну сцену грошей не вистачило.
Дії більшовиків по насадженню радянської влади досить натуралістичні. І загалом, логічні - якщо більшовики вийшли з того ж середовища, що і російські селяни, то і жорстокість і агресивність закономірна.
Кінцівка - з релігійними мотивами, якими, як на мене, російське кіно зловживає. Режисер, схоже, старався знімати трохи відсторонено, не стільки як драму, як епіку - я жалісна і в кіно плачу досить часто, а тут ніяких сліз в мене всі страждання, яких в кіно багато, не визвали. Не пройняло.
Загалом, кіно непогане, на четвірку, представляє етнографічний інтерес.
Стало зрозуміло, що ми ніфіга не знаємо російську мову - весь фільм приходилось сидіти напружившись - стараючись зрозуміти, що вони говорять. Не відмовились би, якби внизу були титри.
Те, що ми знаємо - мова літературна, а в фільмі кондова така ісконно-посконна говірка.
Відчувається, що багато зусиль режисер затратив, щоб відтворити побут російських крєст"ян початку 20 століття.
Нууу, якщо вони ТАК жили - то їх жалко, а з іншої сторони якось відразливо.
Дикувате життя - бідні, але ще й до того ж страшенно неохайні. Будинок, де живе головна героїня - більше змахує на якусь нору або сарай, а не на хату.
Зверху будинок, а в середині тісна нора.
Події відбуваються від 1909 року до 1920.
Чим заробляє на життя головна героїня теж незрозуміло - після того, як кудись подівся чоловік - пішов на війну в 1914 р. і пропав, а перед тим чи то сам спалив чи йому спалили новий будинок (одна обірвана сюжетна лінія) героїня просить милостиню, а за деякий час в неї вже досить непогана їжа на столі, якась одежа більш-менш нова - звідки взялося, на чому заробила - неясно, не могла ж вона пару років жити на крадений кусок ситця, який вдало обміняла на корову (корову майже одразу реквізували більшовики).
Основне наповнення крєст"янского життя: багато сексу, багато бійок - з яких 90% б"ють жінок, постійна пиятика, багато сварок і агресії. Добре, аж занадто, показана залежність селян від худоби - два рази обігрується життєва необхідність коняки для виживання селянської родини.
Захотілось побачити фільм з українською аутентикою - так, щоб з найменшими подробицями з селянського життя - для порівняння.
Головна героїня - проста, недалека молода крєст"янка, яку вічно то б"ють, то з неї знущаються і трахають всі, хто впіймає.
Сюжетна лінія з сім"єю її чоловіка спочатку довго мусується, потім режисер вирішив її забути. Так само, в останній чверті фільму кудись пропадають з поля зору двоє дітей крєст"янки - кому вона їх підкинула, бог зна.
Так само незрозуміло куди поділись "антоновці", які було показані, як вагома військова сила. Мабуть, на батальну сцену грошей не вистачило.
Дії більшовиків по насадженню радянської влади досить натуралістичні. І загалом, логічні - якщо більшовики вийшли з того ж середовища, що і російські селяни, то і жорстокість і агресивність закономірна.
Кінцівка - з релігійними мотивами, якими, як на мене, російське кіно зловживає. Режисер, схоже, старався знімати трохи відсторонено, не стільки як драму, як епіку - я жалісна і в кіно плачу досить часто, а тут ніяких сліз в мене всі страждання, яких в кіно багато, не визвали. Не пройняло.
Загалом, кіно непогане, на четвірку, представляє етнографічний інтерес.
