Навіть не сильно приглядаючись, можна зрозуміти, що революція рідко коли буває швидкою.
Нє, в сенсі рррааз! і знесли голову королю - це швидко, а от злам системи розтягується на роки, бо всі звикли жити в цій системі, всі в ній виховались і вийти за її рамки одразу практично неможливо.
22 роки назад щезла страшна держава, таки правда Імперія Зла.
Вона щезла з карт світу, але продовжує жити в наших душах. Ми отруєні нею. Хто більше, хто вже менше.
Набір для виживання, її моральний кодекс, технології організації - досвід, що набувся декільками поколіннями - при нас.
Є зразки альтернативного досвіду, який ми не знаємо, але знаємо, що такий є - Європа.
Європа для нас - святий Грааль, наша ідеалістична протиотрута проти спадщини нашого травматично-хитровансько-інфантильного досвіду. Ми свідомо самообманюємось, знаючи, що Європа далека від того ідеалу, але людям треба мати дороговказ.
І навіть тут ми діємо в рамках культури, зробленою в СРСР, бо там ми будували комунізм і вірили в світле майбутнє.
А може, знов таки, ці речі - віра в світле майбутнє, не винахід СРСР, а природня віра людини в краще?
Але між тим: дорогу молодим! Дорогу тим, у кого радянський досвід не власний, а всього лиш батьківський.
Дорогу ідеалістам!
Нє, в сенсі рррааз! і знесли голову королю - це швидко, а от злам системи розтягується на роки, бо всі звикли жити в цій системі, всі в ній виховались і вийти за її рамки одразу практично неможливо.
22 роки назад щезла страшна держава, таки правда Імперія Зла.
Вона щезла з карт світу, але продовжує жити в наших душах. Ми отруєні нею. Хто більше, хто вже менше.
Набір для виживання, її моральний кодекс, технології організації - досвід, що набувся декільками поколіннями - при нас.
Є зразки альтернативного досвіду, який ми не знаємо, але знаємо, що такий є - Європа.
Європа для нас - святий Грааль, наша ідеалістична протиотрута проти спадщини нашого травматично-хитровансько-інфантильного досвіду. Ми свідомо самообманюємось, знаючи, що Європа далека від того ідеалу, але людям треба мати дороговказ.
І навіть тут ми діємо в рамках культури, зробленою в СРСР, бо там ми будували комунізм і вірили в світле майбутнє.
А може, знов таки, ці речі - віра в світле майбутнє, не винахід СРСР, а природня віра людини в краще?
Але між тим: дорогу молодим! Дорогу тим, у кого радянський досвід не власний, а всього лиш батьківський.
Дорогу ідеалістам!