Перші зародки феодальних відносин у східних слов"ян відносяться до середини 1 тисячоліття н.е. , а завершення феодалізації Русі припадає на 9-10 ст. Приблизно в цих хронологічних рамках на Русі і починають з"являтися ранньофеодальні замки.
Київський замок, збудований на рубежі 6-7 століть, можливо, є найдавнішим, а до 9-го -10 століття вся Русь вкривається ними дуже густо. Недарма норманни, які з"явилися на Русі вперше в 9-му столітті, назвали її "Гардарікі" - "Державою городів" (тобто замків).
Спроба тлумачити це ім"я в розумінні "країна міст" зазнала цілком закономірної невдачі: звичайно на Русі 9 століття не було і не могло бути такої кількості справжніх міст.
В такому ж плані слід розглядати і повідомлення Баварського Аноніма (джерело 9 ст.) про городи, які мали перелічувані ним східнослов"янські племена. Кількість цих городів говорить сама за себе: згідно з Географом, бужани, наприклад, мали 230 городів, уличі - 318, волиняни - 70 і т.д.
Археологічним виявом будівництва замків на Русі є величезна кількість давньоруських городищ, значна частина яких виникла в 9-10 ст. (деякі ще раніше). Ще у 18-му ст. А.Чарнецький (Доленга-Ходаковський) зібрав відомості про понад 15 000 городищ. Звичайно, не всі вони виникли до 9-10 ст., але в усякому разі цифра дуже красномовна: вона добре узгоджується і з даними Баварського географа і з тим враженням, яке відбилось в норманській назві Русі.
Не може бути сумніву що і Баварський Анонім і норманські скальди мали на увазі саме городища, якими територія Русі вкрита дуже густо.
Що ж являли собі древніші древньоруські городища? З приводу цього питання в літературі висловлювались різні гіпотези. Доленга-Ходаковський, наприклад, вважав їх святилищами. Інші дослідники гадали, що це були або міста в справжньому розумінні слова, або місця, куди населення збиралося в час військової небезпеки, або укріплення, які древньоруські племена споруджували для захисту своїх племінних територій. Деякі автори прагнули поєднати всі ці припущення, допускаючи, що різні городища могли мати різний соціальний зміст.
Але в останній час набуває загального визнання погляд, згідно з яким древньоруські городища в переважній більшості являють собою залишки феодальних замків, і що їх поява безпосередньо зв"язана з процесом феодалізації Русі. Точно такий же процес відбувався і у західних слов"ян, і там він мав такий же історичний зміст.
М.Ю.Брайчевський "Коли і як виник Київ".
стор.100-101.
Київський замок, збудований на рубежі 6-7 століть, можливо, є найдавнішим, а до 9-го -10 століття вся Русь вкривається ними дуже густо. Недарма норманни, які з"явилися на Русі вперше в 9-му столітті, назвали її "Гардарікі" - "Державою городів" (тобто замків).
Спроба тлумачити це ім"я в розумінні "країна міст" зазнала цілком закономірної невдачі: звичайно на Русі 9 століття не було і не могло бути такої кількості справжніх міст.
В такому ж плані слід розглядати і повідомлення Баварського Аноніма (джерело 9 ст.) про городи, які мали перелічувані ним східнослов"янські племена. Кількість цих городів говорить сама за себе: згідно з Географом, бужани, наприклад, мали 230 городів, уличі - 318, волиняни - 70 і т.д.
Археологічним виявом будівництва замків на Русі є величезна кількість давньоруських городищ, значна частина яких виникла в 9-10 ст. (деякі ще раніше). Ще у 18-му ст. А.Чарнецький (Доленга-Ходаковський) зібрав відомості про понад 15 000 городищ. Звичайно, не всі вони виникли до 9-10 ст., але в усякому разі цифра дуже красномовна: вона добре узгоджується і з даними Баварського географа і з тим враженням, яке відбилось в норманській назві Русі.
Не може бути сумніву що і Баварський Анонім і норманські скальди мали на увазі саме городища, якими територія Русі вкрита дуже густо.
Що ж являли собі древніші древньоруські городища? З приводу цього питання в літературі висловлювались різні гіпотези. Доленга-Ходаковський, наприклад, вважав їх святилищами. Інші дослідники гадали, що це були або міста в справжньому розумінні слова, або місця, куди населення збиралося в час військової небезпеки, або укріплення, які древньоруські племена споруджували для захисту своїх племінних територій. Деякі автори прагнули поєднати всі ці припущення, допускаючи, що різні городища могли мати різний соціальний зміст.
Але в останній час набуває загального визнання погляд, згідно з яким древньоруські городища в переважній більшості являють собою залишки феодальних замків, і що їх поява безпосередньо зв"язана з процесом феодалізації Русі. Точно такий же процес відбувався і у західних слов"ян, і там він мав такий же історичний зміст.
М.Ю.Брайчевський "Коли і як виник Київ".
стор.100-101.