Сьогодні о шостій майже прокинулась від наглого виття чиєїсь автомобільної сигналізації. Сирена вила нахабно, протяжно - я відмахуючись від виття, старалась втримати за полу свій сон, який пручався і виривався, зляканий шумом.
Аж раптом - я аж припинила боротися зі сном, а він скориставшись паузою, остаточно втік - в голосисте авто-виття долучилась якась пташка. Чимось їй сподобалась сигналізація і вона почала їй підспівувати: уввааа-увааа, - кричала сирена, а пташка підспівувала їй: пів-піу-пів-піу.
І так завзято, наче закохалась в той скажений автомобіль.
Цей своєрідний дует виводив рулади ще хвилин десять, поки не вийшов хазяїн машини і не виключив першого соліста. Після цього і пташка змовкла.
Аж раптом - я аж припинила боротися зі сном, а він скориставшись паузою, остаточно втік - в голосисте авто-виття долучилась якась пташка. Чимось їй сподобалась сигналізація і вона почала їй підспівувати: уввааа-увааа, - кричала сирена, а пташка підспівувала їй: пів-піу-пів-піу.
І так завзято, наче закохалась в той скажений автомобіль.
Цей своєрідний дует виводив рулади ще хвилин десять, поки не вийшов хазяїн машини і не виключив першого соліста. Після цього і пташка змовкла.